Добридень!!! Сьогодні ми з Вами зануримось у чарівний світ православного календаря.Та я трішки Вам розповім про традиції та прикмети Вербової гілочки,яку мабуть усі освячували в церкві.

Отож,слухайте,тиждень перед Великоднем, називали вербовим. У Вербну неділю,вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому, б’ють нею хатніх.

Не я б’ю, верба б’є

Віднині за тиждень

Буде в нас Великдень

Будь великий як верба

А багатий як земля.

Чудодійні властивості верби:

Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.

- Верба – символ життя.

- Верба також має лікарські властивості : відваром верби, миють голову, щоб зняти головний біль; збивають гарячку; товчене листя з верби, кладуть на рану.